На вчора в мене були такі гігантські плани :))) А прокинулася я з температурою, яка взялася просто таки нізвідки. Оскільки ніякої логіки в подіях не було, я просто вдячна Богові, що в такий спосіб турбується про мій відпочинок. До вечора я зробила тільки найважливіші речі, які завжди підіймають мені святковий дух і створюють легкість на душі: ( Read more... )

Ніби і звичайний приїзд додому, але внутрішній спокій і якесь нове відчуття завершеності підказують,що приїзд незвичайний. У нас дощовий день. Цікаво, як тепер я ставитимуся до сірих осінніх днів цього міста після дощової Литви, після розпеченого Києва.
В кімнаті побільшало на ще одну величезну валізу і 4 менших сумок. І вперше, вперше за ці роки ( Read more... )

Є така мрія, яка нині збулася. На Личаківській у Львові є церква Покрови Богородиці. Селезіанський монастир.
( Read more... )

Навчання в Литві вимагало зміни способу життя. Та й досі вимагає. Але зараз я трохи оклигала від тих змін, які були непередбачені мною напочатку ( Read more... )

     Скільки себе пам'ятаю просто жахалася, коли десь чула, як мене кличуть "тьотьою" чужі люди, приміром в поїздах, в розмові зі своїми дітьми. Яка я тьотя? Ті самі жіночки в розмовах зі мною ніколи не гребували підкреслювати своє здивування тим, що виглядаю значно молодшою за свій вік. Так я мучилася в школі, коли мені ніхто не вірив, що я в тому ( Read more... )